Ще кілька років тому електротрактори сприймалися як експериментальна техніка для виставок або великих агропідприємств, які могли дозволити собі інвестувати у дорогі новинки. Сьогодні ж ця техніка поступово виходить на українські ринки, а деякі фермери вже почали тестувати електротрактори у своїх господарствах. Це породжує цілком логічне питання: чи готовий український аграрій відмовитися від звичного дизельного трактора на користь електричного? І що обрати, щоб не прогадати?
Класичні трактори давно стали перевіреним рішенням для будь-якого типу господарств. Вони мають потужні дизельні двигуни, доступну інфраструктуру сервісу та постачання запчастин. Крім того, дизельні машини можуть працювати без тривалих зупинок, адже заправка пальним займає кілька хвилин, а одного бака зазвичай вистачає на 8–12 годин безперервної роботи. Це критично важливо під час посівної або жнив, коли кожна година на рахунку.
Водночас електротрактори пропонують свої переваги, і в певних умовах вони можуть стати серйозною альтернативою дизельним аналогам. Найперше — це суттєва економія на експлуатації. Електротрактор не потребує дизпалива, а вартість повної зарядки акумулятора в кілька разів дешевша, ніж повний бак пального. До того ж електричні трактори практично не потребують технічного обслуговування — тут немає мастил, турбін, фільтрів і систем, які зношуються. Це автоматично знижує витрати на сервіс і скорочує час простою техніки.
Ще одна важлива перевага — безшумна робота. Електротрактор не створює зайвого шуму, що дозволяє працювати навіть поблизу житлових будинків чи теплиць у нічний час без порушення тиші. Це особливо актуально для тих господарств, які працюють у межах населених пунктів або мають сади й теплиці. Також варто враховувати екологічний фактор — відсутність шкідливих викидів та запахів.
Але на сьогодні є й обмеження. Потужність сучасних електротракторів все ще поступається дизельним машинам. Якщо класичний трактор може мати потужність від 80 до 500 к.с. і більше, то електричні аналоги здебільшого обмежені на рівні 40–150 к.с. Це значно звужує сферу їх застосування. Вони відмінно підходять для невеликих полів, тепличних господарств, садів, а от для обробітку великих земельних площ, транспортування важких вантажів чи роботи з глибокою оранкою їхньої потужності буде недостатньо.
Ще один нюанс — тривалість автономної роботи. Середній електротрактор може працювати без підзарядки від 4 до 10 годин залежно від навантаження. Після цього потрібен час для зарядки, яка триває кілька годин, якщо не використовувати спеціальні станції швидкої зарядки. Це створює певні незручності в пікові періоди аграрного сезону, коли безперервна робота на полі триває цілодобово.
Інфраструктура для зарядки техніки в Україні поки що на початковому етапі розвитку. Якщо для легкових електромобілів станції швидкої зарядки вже доступні, то для тракторів подібних рішень майже немає. Господарствам доводиться облаштовувати власні зарядні пункти, що потребує додаткових витрат.
Щодо ціни, новий дизельний трактор середнього класу стартує від 20 000 доларів, тоді як електрична машина обійдеться мінімум у 30 000 доларів. Однак за рахунок економії на паливі та обслуговуванні різниця у вартості може окупитися за кілька сезонів — все залежить від обсягів робіт і навантаження на техніку.
Що ж вибрати? Якщо ваше господарство орієнтоване на великі посівні площі, потребує високопотужної техніки для важких польових робіт, транспортування врожаю чи посіву великих обсягів — поки що електротрактори не готові повністю замінити дизельних “робочих коней”. Водночас для тепличних комплексів, садів, ягідників, парників, дрібного фермерства або муніципальних господарств електротехніка може стати ідеальним вибором.
Український ринок агротехніки тільки починає освоювати цей сегмент. Поки що електротрактор — це більше про екологічну турботу, економію на пальному, мінімум обслуговування і комфорт під час роботи. А дизельний трактор — про потужність, надійність, незалежність від електропостачання і перевірену роками ефективність.
Який варіант обрати — кожен фермер вирішує сам. Але електрична агротехніка впевнено набирає обертів і, швидше за все, уже найближчими роками стане звичною на українських полях. І питання не в тому, чи замінить вона дизель, а в тому, коли саме це станеться.
